Вивезення до Сибіру, які почалися у 1940 році, продовжувались і після Другої світової війни, і, згідно з дослідженнями істориків польського Інституту національної пам’яті, тривали до 1951-1952 років. Зі спогадів тих, хто пережив депортацію, випливає, що антипольська операція НКВС розпочалася вночі з 9 на 10 лютого 1940 року.

Протягом наступних місяців CРСР вивезли тисячі польських родин до таборів, порозкиданих по всьому Радянському Союзу, в основному у північних та далекосхідних регіонах.

Чергова хвиля репресій щодо польського населення на колишніх східних землях Польщі розпочалася у 1944 році. НКВС з території, на якій була Червона Армія, вивозило діячів підпільного руху за незалежність та їхні родини. Згідно з документами НКВС, до яких Росія відкрила доступ, депортовано було 320 тисяч осіб. Однак самі сибірські засланці кажуть, що їх було близько півтора мільйона.