За статистикою, близько 80% усіх польських підприємств стикається з крадіжками з боку працівників. Сюди входять як невеликі правопорушення так і серйозні злочини. Якщо до цих випадків додати і збитки, заподіяні роботодавцю через дії третіх осіб через недбалість чи бездіяльність працівників, можна говорити, що переважна більшість компаній так чи інакше стикалася з подібним негативним явищем.
Вочевидь, що співробітник, упійманий на крадіжці, понесе відповідальність від дисциплінарного звільнення і до кримінальної відповідальності. Проте не виключений і варіант неправдивого звинувачення працівника. Як реагувати на таку ситуацію та як себе поводити у разі неправомірних звинувачень – маємо певні поради від юристів та обізнаних робітників.
Що таке аномія pracownicza (аномія працівників) чи крадіжка на робочому місці?
Некоректна поведінка у робочому колективі Польщі часто називають «аномією співробітників» (anomia pracownicza). Це поняття охоплює різні види порушень загальноприйнятих правил і принципів, що призводять до збитків роботодавця. Під аномія pracownicza підпадають як серйозні злочини (наприклад, крадіжка або хабарництво), так і незначні провини (наприклад, використання службового автомобіля в особистих цілях). Робочі крадіжки бувають різного масштабу та форми, але навіть найдрібніша з них є проблемою для роботодавця, і може коштувати співробітнику не лише кар’єри, а й свободи.
Буває, що співробітники неспроможні покрити збитки, спричинені їхніми діями. З цієї причини роботодавець може продумати додаткові заходи безпеки для захисту активів компанії та способи боротьби з крадіями.
Відповідальність за крадіжку
Важливі відмінності на рівні відповідальності існують під час роботи за умовою праці та цивільно-правових договорах. З одного боку, розірвати умову злечення або умову про справу великих складнощів немає, і якщо роботодавець захоче, зможе звільнити працівника без особливих проблем, повноцінний трудовий договір (umowa o pracę) регулюється Трудовим кодексом (Kodeks pracy – k.p.) та захищає працівника).
З іншого боку, є маса нюансів щодо компенсації роботодавцем завданих збитків, а також з інших, у тому числі кримінальних, наслідків крадіжки та правопорушенням або злочином. В даний час межа між невеликим правопорушенням та злочином у разі крадіжки визначається вартістю шкоди:
- До 500 злотих вважається правопорушенням (максимальне покарання до 30 днів арешту – art.119 Kodeksu wykroczeń).
- Понад 500 злотих – злочин, який підпадає під дію Кримінального кодексу (максимум до 5 років за нормами art.278 Kodeksu karnego).
Водночас найближчим часом цей поріг планують збільшити. На момент публікації даного матеріалу Сейм розглядав поправки до профільного законодавства, що збільшують суму збитку до 800 злотих.
Наслідки крадіжки на роботі за умовою про працю (umowa o pracę)
Працевлаштування за умовою про працю (umowa o pracę) тягне у себе певні правничий та обов’язки, як роботодавця, так працівника. Турбота про благо роботодавця, захист його майна, а також сумлінне виконання обов’язків відповідно до положень Трудового кодексу є обов’язками кожного працівника.
Їхнє серйозне порушення може призвести до розірвання трудового договору без попереднього повідомлення (дисциплінарне звільнення з «вовчим квитком»). Але в цьому випадку злочин має бути очевидним або підтвердженим вироком суду, який набув чинності.
Art.52. Звільнення без попереднього повідомлення з вини працівника
§1. Роботодавець має право розірвати трудовий договір без попередження з вини працівника у разі:
серйозного порушення працівником основних обов’язків;
вчинення працівником протягом терміну дії трудового договору злочину, що перешкоджає зайняттю ним даної посади, якщо злочин є очевидним або підтвердженим вироком, що набрав законної сили.
Важливо відзначити, що можливість розірвання трудового договору без повідомлення на підставі вищевказаної норми суттєво обмежена у часі – роботодавець може зробити це лише протягом одного місяця з дня отримання відомостей про подію, що є підставою для розірвання договору.
Крім законного вироку (з яким все ясно), звільнення може бути за наявності очевидних доказів злочину. Тобто звільнення неможливе ні за невелике правопорушення (тільки за злочин), ні за підозру, за доносом, наклепом або за відсутності доказів.
Будь-які наслідки за крадіжку на роботі за умови працю можливі лише за наявності доказів злочину (але не дрібного правопорушення). Окрім звільнення, роботодавець може вимагати компенсації збитків, а також повідомити правоохоронні органи, внаслідок чого винний понесе і кримінальну відповідальність.
Як роботодавець може довести крадіжку працівника?
Щоб роботодавець звільнив працівника відповідно до art.52 k.p., повинні мати вагомі докази. У цьому випадку роботодавець не може керуватися чутками чи припущеннями. Якщо після розірвання договору працівник вирішить звернутися до Трудового суду (Суд праці) і вимагати його відновлення на роботі, а затвердження роботодавця в ході розгляду не підтвердяться, то буде потрібно відновлення працівника з ймовірною компенсацією йому витрат різного плану. У цьому обов’язок доведення причин порушення працівником своїх обов’язків доручається роботодавця.
Відповідно до положень Трудового кодексу роботодавець може ввести контроль (наприклад, відео реєстрацію), якщо це продиктовано законодавчо встановленими передумовами, до яких, зокрема, належить необхідність захисту власності (§ 1, 6, 7 та 8, art.222 k.p.).
Важливим є те, що роботодавець повинен повідомити працівників про застосування таких технічних заходів. Застосування спостереження має бути встановлене у колективному трудовому договорі, правилах трудового розпорядку або відповідному оголошенні. Крім того, роботодавець повинен інформувати працівників про введення цих заходів захисту не менше ніж за 2 тижні до початку контролю, а у разі новоприйнятих на роботу осіб повинен надати їм відповідну інформацію в письмовій формі.
Прихований моніторинг є не лише порушенням вищезгаданих правил, а й призводить до порушення приватності та права працівників на недоторканність приватного життя.
Чи повинен роботодавець повідомити правоохоронні органи про скоєний злочин?
У випадках простого розкрадання, роботодавець не зобов’язаний, але може повідомити про те, що сталося у правоохоронних нормах. Повідомлення правоохоронних органів може бути здійснене як у письмовій, так і в усній формі – роботодавець може звернутися до найближчого відділу поліції, де його повідомлення буде зафіксовано.
Роботодавець також повинен враховувати необхідність надання свідчень як свідка/потерпілого. Очевидно, що повідомлення про можливість скоєння злочину має ґрунтуватися на вагомих підставах та зібраних доказах.
Якщо злодійство мало великі наслідки або супроводжувалося іншим серйозним злочином, то на підставі §1, art.304 Kodeksu postępowania karnego, існує обов’язок повідомляти про злочини. Для деяких злочинів (наприклад, вбивства) неповідомлення буде вважатися окремим злочином.
Що буде за крадіжку на роботі за цивільно-правових контрактів?
Принциповою відмінністю роботи з умов злетіння або умов про справу є можливість їх розірвання будь-якої зі сторін без попереднього повідомлення в будь-який момент часу. У тих, що розглядається це означає, що роботодавець може звільнити працівника без доказу скоєного провини. Поширюється це і випадки невеликих правопорушень, і злочини. Розірвати договір роботодавець може і на підставі чуток, домислів і без будь-яких підстав зовсім (законодавство прямо не дозволяє, але й не забороняє такого).
Однак є й важливі моменти:
- У разі звільнення роботодавець зобов’язаний видати колишньому співробітнику т.зв. довідку про роботу (świadectwo pracy – докладніше у відповідному розділі цієї статті), в якій має відзначити причину звільнення. Якщо у документі буде безпідставно вказано злодійство, працівник зможе оскаржити цей факт у суді.
- Роботодавець може вимагати компенсувати йому втрати, які, на його думку, виникли з вини співробітника (докладніше про матеріальну відповідальність скажемо далі), але це зробити без доказу провини буде незаконно.
- Про злочин і в даному випадку може бути повідомлено правоохоронні органи Польщі, але тут тим більше потрібно підтверджувати те, що сталося фактами.
Відповідальність за розкрадання третьою особою
Окремою є ситуація, коли розкрадання сталося не особисто працівником, а третьою особою, але саме дія/бездіяльність працівника є причиною утворення шкоди.
Якщо йдеться про умову про працю, і вина співробітника доказується, це буде порушенням обов’язків, тобто. звільнення без повідомлення з p.1, ust.1, art.52 k.p. буде допустимим.
З цивільно-правовими контрактами дуже залежить від тексту договору та обставин. Якщо в описані обов’язки прямо входить передача приміщення (обладнання, власності) роботодавця для виконання працівником своїх обов’язків, то їх збереження буде обов’язковим, а дії/бездіяльності у зв’язку з цим призведуть до відповідної відповідальності. Якщо ж нічого такого договору не передбачає, то й попиту за провину третіх осіб бути не може.
Наприклад, якщо замовник найняв працівника для проведення ремонту квартири, передавши йому приміщення, яке під час виконання робіт пограбували через незачинені на ніч двері, то вина виконавця може бути доведена. Але якщо працівник, який підписав умову злетіння, йдучи додому, не зачинив двері цеху, в якому працював, а користуючись моментом хтось пограбував фірму – в обов’язки такого працівника не входить закривання дверей (немає такого пункту у договорі). У такому варіанті провини працівника немає.
Доказ провини, можливість компенсації роботодавцем (замовником) тощо, не виключають законної можливості розриву цивільно-правового контракту з ініціативи будь-якої сторони без попереднього повідомлення (без відпрацювання).
Відповідальність за збитки третім особам
Почнемо відразу з прикладу: власник сервісу наймає на роботу автослюсаря, який у процесі ремонту автомобіля, що належить третій особі, викрадає щось цінне з салону авто клієнта. Кому має пред’являти претензії пограбований клієнт?
Тут також все залежить від типу договору. У разі умови про працю всі претензії повинні надходити лише на адресу роботодавця: клієнт уклав договір із сервісом, тому сервіс відповідає перед ним. Відповідальність працівника перед роботодавцем відбувається за вищевказаними нормами, але вирішувати питання з клієнтом доведеться власнику (роботодавцю).
У разі цивільно-правових договорів, якщо такі ситуації не прописані докладно у контракті, роботодавець може перекласти вину на безпосереднього виконавця та/або субпідрядника. Останні можуть у судовому порядку довести свою невинність, але обов’язок надання фактів (доказів) у разі лежить них, а чи не на роботодавці (замовнику).
Матеріальна відповідальність за розкрадання
Крім звільнення та/або кримінальної відповідальності, на винного у крадіжці працівника може бути накладено обов’язок щодо відшкодування збитків. Однак це досить складні та специфічні процеси, що потребують детального вивчення в кожному окремому випадку.
Як захистити себе від хибних звинувачень?
Насамперед – детально та уважно вивчити все сказане раніше. Необхідно чітко розуміти, які права є у працівників, а які обов’язки у роботодавця. Залежно від обставин (насамперед від типу договору) працівник, який вважає, що обвинувачений незаконно чи хибне, повинен проаналізувати:
- Чи є пред’явлене звинувачення невеликим правопорушенням чи злочином.
- Чи зобов’язаний роботодавець доводити провину чи звільнити працівника без доказів.
- Чи вжито заходів щодо компенсації збитків від крадіжки та чи законні вони.
- Чи було повідомлення до правоохоронних органів та якою є доказова база у злочині.
- Чи є збитки третім особам.
Далі необхідно провести переговори з роботодавцем/замовником, пред’явивши йому результати даного аналізу, намагаючись довести свою невинність та вислухати контраргументи.
Результатом може бути угода, досягнута між сторонами. Інакше питання необхідно вирішувати у судовому порядку, бо крадіжка на роботі – у будь-якому випадку є порушенням закону. Наслідки можуть бути різними і залежать від обставин. За здійснену провину доведеться нести відповідальність, проте не виключені випадки помилок, помсти, обману співробітників, хибних звинувачень через особисту неприязнь чи заздрість. У таких ситуаціях треба знати та вміти як саме захищати себе та свої права.
