Догори

Допомогая українцям – зміцнюємо Польщу. Висновки аналітичного звіту, присвяченого проблемам біженців

21. 6. 2022

За останній час значно зросла кількість іноземців, які вирішили постійно жити в Польщі. Перш за все, це українці, які тікають до Польщі після російського вторгнення 24 лютого. Проте чи готові польські інституції інтегрувати людей, які приїжджають із-за східного кордону, і якщо ні, то як їх адаптувати до нової реальності?

Остання доповідь аналітичного центру Wise Europa під назвою «Gościnna Polska 2022+» присвячена проблемам, пов’язаним з біженцями. Його автори, в тому числі експерти в галузі економіки, соціальної, освітньої та охорони здоров’я, описують ситуацію, в якій опинилася Польща після вторгнення Росії в Україну, а також те, які кроки мають зробити державні установи та органи місцевого самоврядування для інтеграції біженців.

Пасивність перед обличчям міграційних криз

Автори звіту стверджують, що польська влада роками не була послідовною у своїх діях. З 2014 року ситуація з безпекою на східному кордоні була напруженою, і польські уряди заявляли, що бачать загрозу з боку Росії. Як пишуть автори, влада «вжила обмежені, непослідовні, неповні та несвоєчасні превентивні дії».

Йдеться про політичний та військовий вимір, а також міграційний вимір. “Польща відмовилася підтримувати інші країни ЄС у подоланні наслідків сирійської кризи, ігноруючи роль, яку відіграла Росія в її спалаху”, – йдеться в повідомленні. Його автори стверджують, що відтоді й до сьогодні польська діяльність у сфері міграції була хаотичною та розпорошеною. Тобто Польща не була готова до того, що міграційна криза може вплинути на неї безпосередньо.

І ось що сталося у 2021 році, коли мігранти прибули на польсько-білоруський кордон. Автори звіту стверджують, що дії держави часто були імпровізованими і не було рішення, яке можна було б негайно застосувати для припинення кризи.

Але найважливішою датою з точки зору міграційної політики Польщі є 24 лютого 2022 року, тобто з початку російського вторгнення в Україну. Саме тоді до Польщі почали прибувати мільйони біженців з України, а “кількість усіх іноземців, які перебувають у Польщі, можна оцінити приблизно в 3,3-3,5 мільйона”, – йдеться у повідомленні.

Такий масштаб міграції є величезним викликом як для гостей Польщі, так і для господарів. Тому автори звіту під редакцією Мацея Буковського та Мацея Дущика пропонують низку рішень у сфері освіти, житла та ринку праці, які б полегшили процес інтеграції прибульців із-за східного кордону.

Простіший доступ до житла

Автори розділу про житлову політику пропонують дії на двох рівнях. Перший з них дасть короткостроковий ефект і дозволить вирішити поточні проблеми. Йдеться, наприклад, про лібералізацію закону про оренду, реконструкцію вільних будівель (а їх у Польщі близько 70 тис.) державою чи органами місцевого самоврядування чи створення тимчасових містечок-контейнерів. В основному ці питання стосуються великих міст, адже саме сюди прибула найбільша кількість біженців.

Другий рівень — це системні заходи, тобто заходи, які вирішують ширші проблеми ринку житла. Тут автори пропонують, серед іншого, надання приватним забудовникам землі, яка наразі виділена для програми Mieszkanie Plus, або дерегулювання, що посилить конкуренцію в галузі модульного будівництва.

Назустріч українським дітям

Внаслідок війни з України прибуло до мільйона дітей, які мають продовжувати навчання у школах. Включення їх до польської системи освіти – це не лише допомогти їм знайти своє місце в новій країні, а й дати можливість їх батькам повноцінно працювати.

Автори звіту пропонують запровадити кілька різних моделей навчання дітей з України, залежно від того, наскільки добре вони знають мову та наскільки добре почуваються в Польщі. Деякі з них могли б деякий час продовжувати навчатися згідно українській програмі, більш просунуті – до підготовчих, а через рік – до польських. Ті, хто найкраще знає польську мову, могли б реалізовувати навчальну програму разом із польськими дітьми.

Вибір конкретної моделі залежатиме від батьків, а тягар фінансування таких рішень понесе не лише держава, а й ЄС, органи місцевого самоврядування чи міжнародні організації допомоги.

Доступ до медичної допомоги

У сфері охорони здоров’я у звіті зазначено, що «головна проблема полягає в забезпеченні доступу до первинної медичної допомоги». Важливо також пришвидшити процедуру визнання професійних дипломів для біженців, стверджують автори цієї частини звіту Марек Балицький та Адам Козеркевич.

Завдання, які має виконувати влада в умовах міграційної кризи: розширення доступу до інформації українською мовою, запуск центрів, що працюють цією мовою, та психологічних консультацій по телефону. Автори також вказують на необхідність збору основних медичних даних біженців і пропонують, щоб ця діяльність мала форму анкети. У звіті також багато місця приділяється необхідності сприяння фаховому працевлаштуванню медичних працівників з України в Польщі.

Ринок праці

Адекватне використання потенціалу іммігрантів, у тому числі тих, хто рятується від війни в Україні, на ринку праці вимагатиме зниження низки бар’єрів, зокрема у сфері знання польської мови та визнання професійної кваліфікації», – йдеться у повідомленні. розділ звіту про ринок праці. Цей розділ розроблено Агнешкою ​​Хлонь-Домінчак та Робертом Патером.

За словами авторів, «швидко зростаючий попит Польщі на робочу силу, який не знаходить достатньої кількості працівників на внутрішньому ринку, вже кілька років все більше орієнтується на іммігрантів».

У звіті звертають увагу на те, що хоча мігранти з профільною, вищою освітою приїжджають до Польщі, вони не знаходять роботу у своїх галузях, а опиняються на некваліфікованих роботах. Важливо й те, що переважна більшість іммігрантів з України становлять жінки з дітьми.

З метою підтримки працевлаштування українців у Польщі автори пропонують звернути увагу на декілька проблем. Перш за все, необхідно полегшити доступ до загальної інформації та до вивчення польської мови. Ще одна проблема – опікування дітей жінками, які хочуть бути професійно активними. Залишається невирішеним і питання швидкого визнання українських дипломів у Польщі.

Як запобігти конфліктам між українцями та поляками?

Автори розділу про інтеграцію українців Марія Баран та Галіна Гжимала-Мощинська зазначають, що такий величезний наплив біженців неминуче спричинить певні конфлікти між українцями та поляками.

Йдеться переважно про можливу огиду до українців тих, хто користується різними державними послугами – від освіти до охорони здоров’я – і може мати обмежений доступ до них через таку кількість відвідувачів. Аналогічна ситуація може виникнути і на ринку праці.

Як запобігти цьому? У звіті зазначено, що ці проблеми мають бути «вирішені за допомогою відповідним чином адаптованих державних політик, включаючи комунікаційні кампанії», таких як реклама.

Іншою ідеєю було б запровадити систему волонтерської служби, за якої охочі могли б взяти на себе відповідальність за допомогу конкретній родині, якій довелося втекти з України. Таке рішення позитивно вплинуло б на інтеграцію обох наших народів, оскільки, як пишуть автори, «треба усвідомлювати, що є певна частина польського суспільства, яка вкрай негативно ставиться до біженців».

До складу аналітичного групи, яка підготувала звіт, входили: Марек Баліцкі, Марія Баран, Якуб Біньковський, Ольга Бочкар, Міхал Боні, Мацей Буковський, Агнешка Хлонь-Домінчак, Івона Цевєж, Мацей Дущик, Ольгерд Роман Ґажинзмань, Ольгерд Роман Ґарєжмейц та інші.

Джерело: https://wiadomosci.onet.pl/

Радимо почитати: