Статус змін
10.06.2022 поправки схвалено Сеймом та Сенатом, проте останній додав і свої нові положення, через що законопроект повернуто до Сейму на погодження. Імовірно, закон буде остаточно прийнятий найближчим часом. Відповідно, все, сказане далі, поки що є підготовкою до ухвалення закону та поки не має юридичної сили.
Що зміниться у Спецуставі?
У процесі легалізації революційних змін не планується, всі основні етапи залишаються без змін – і в’їзд, і легалізація, і продовження перебування, і допомога, і 3-річне ВНП та ін., але дуже важливо – вирішити питання з тимчасовим виїздом біженців із Польщі.
Виїзд біженців за межі Польщі
Питання виїзду до інших країн ЄС чи тимчасових поїздок додому для українських біженців дуже важливі і, на жаль, поки що не визначені до кінця. Частина питань має бути знята цими поправками.
Доки немає точного тексту нормативно-правового акту, немає можливості повідомити деталі пропонованого, але ґрунтуючись на даних польської преси, можна припустити таке:
- При будь-якому виїзді через зовнішній кордон статус UKR буде автоматично призупинено із зазначенням у відповідному реєстрі. Але при поверненні протягом 30 днів статус буде повернено за фактом перетину кордону. Якщо відсутність становитиме понад місяць, статус буде анульовано.
- Якщо виїзд здійснюється в іншу країну ЄС, то особа у Статусі УКР має сама повідомити владу про виїзд та подальше повернення до РП. Терміни та наслідки відсутності більше 30 днів такі самі.
- Після відсутності понад місячний період, але бажання повернутися до Польщі, анульований статус може бути відновлений шляхом подання нової заяви.
- Передбачається й автоматичне відновлення статусу тимчасового захисту під час в’їзду через зовнішній кордон.
Вочевидь, що питань поки що залишається величезна кількість. Зокрема, що буде, якщо не повідомити про виїзд до іншої країни ЄС, як поєднується анулювання статусу з можливістю його автоматичного відновлення, чи залежать можливості виїзду та повернення з типом наявних документів (закордонний паспорт чи внутрішній) тощо.
Житло для біженців
Проблема з місцем проживання є актуальною для великої кількості українців, які рятуються в Польщі від бойових дій. Існують спеціальні центри, є програма стимулювання власників житла розміщувати біженців у себе, але всі ці заходи є тимчасовими, і рано чи пізно перестануть діяти в сьогоднішньому масштабі.
Людей, які захочуть залишитися в РП надовго, польський уряд оцінює у 1,5 млн осіб. Очевидно, що більшості з них знадобиться місце проживання. Поправки мають на увазі дозвіл місцевій владі використовувати порожнє житло в муніципалітетах для розміщення біженців.
Під «порожнім житлом» розуміються приміщення, що нині не призначені для житла, у тому числі аварійні, що потребують ремонту, занедбані (не використовуються за призначенням) школи, готелі тощо. Суть поправки – виділення коштів на їх ремонт та переробку під житлові приміщення. Очевидно, що коли б не були прийняті поправки, одного дня таку програму не втілити. Скільки це вимагатиме часу і як поєднуватиметься з чергою на соціальне житло, в якій на даний момент коштують 160 000 поляків, не повідомляється.
Грошова допомога для біженців
Сама допомога, на яку може розраховувати біженець з України, залишаються без змін, як і умови, та способи їх оформлення (крім тих, що скасовуються/змінюються окремими НПА, наприклад, субсидія 40 злотих на день після липня продовжуватись не буде).
Проте планується більш суворе відстеження виїзду біженців, щоб ті, хто залишив Польщу, не могли зберегти право на допомогу. Поправки мають на увазі об’єднання бази даних ZUS (установа, відповідальна за видачу допомоги) та Страж граничної (польської прикордонної служби).
На думку політиків, це дозволить гарантувати, що громадяни України, які залишили Польщу, не скористаються пільгами, на які вони мали право залишаючись у РП. Нагадаємо, що відповідно до Спеціального закону, українські біженці втрачають право на допомогу через місяць після виїзду. Як це співвідноситься з виїздом до інших країн ЄС, який не завжди контролюється Стражем граничним, поки що не пояснюється.
Освіта
У цьому напрямі озвучено дві і так загальновідомі проблеми: нестачу дитячих садків та шкіл, а також низький рівень знання польської мови серед дітей біженців. За заявою, зробленою в МВСіА РП, поправки направлені, зокрема, і на вирішення цих проблем. Проте точні заходи, які у проекті, не розкриваються. Повідомляється лише про потенційне збільшення мовних курсів для дітей та дорослих.
Ринок праці
Тут, на жаль, поки що так само лише позначено проблему, але не озвучено всі шляхи вирішення. У головні складнощі винесено саму специфічну структуру нинішньої хвилі міграції, коли переважна більшість біженців – це жінки та діти. Якщо у неповнолітніх свої проблеми (див. вище), то вакансії для жінок – питання специфічне. Зараз багато пропозицій, пов’язаних із фізичною працею, які їм не підходять.
Проте раніше вже озвучувалися ідеї, які мали так чи інакше знайти відображення у проекті. Суть їх у ще більшій цифровізації процесів пошуку роботи біженцями. Як саме це допоможе у вирішенні проблеми, коли загальна база даних всіх пожертвувань роботи і так існує, так само як і мобільний додаток ePraca, що дає доступ до неї, поки не дуже ясно.
Можна припустити, що до бази будуть додані й вакансії з інших джерел (наприклад, незалежних сайтів), але чи вимагає таке рішення затвердження в законі – велике питання.
Поправки Сейму та Сенату
Відомо, на жаль, поки що не дуже багато, про три поправки, внесені верхньою палатою польського парламенту:
- Право біженець на аборт. Ця досить дивна поправка полягає в тому, що прокурор за заявою потерпілої у справі про згвалтування має дати відповідь на запит аборту протягом 7 днів.
- Повідомлення про початок роботи українця. Таке повідомлення має надійти протягом 14 днів. Сенат пропонує вважати виконаною цю вимогу, навіть якщо термін перевищив два тижні, але розпочався до прийняття поправок.
- Перерозподіл коштів. Це скоріше технічний аспект, що дозволяє використовувати кошти різних фондів реалізації норм Спецустава.
Слід зазначити, що представники уряду на засіданні Сенату заперечували проти цих поправок, вважаючи їх зайвими. Тепер їх має розглянути Сейм, після чого законопроект знову надійде до Сенату для затвердження.
