У Варшаві зараз перебуває приблизно 300 тисяч біженців з України, населення польської столиці збільшилося на 15%. Місто вже на межі можливостей, і мер Рафал Тшасковський закликає Євросоюз і ООН розробити єдину стратегію релокації. Про це він сказав в інтерв’ю Bloomberg CityLab.
«Якщо піде друга хвиля біженців, — що цілком можливо, адже в Україні відбувається ескалація, — нам буде дуже важко прийняти ще більше. Звісно, ми готові допомагати всім, хто потребує, але умови будуть погіршуватися», — зазначив мер Варшави.
Місяць тому Варшава почала звертатися до інших міст Польщі та Європи з проханням прийняти 300, 400 або 550 біженців. Та все це відбувається «в ручному управлінні», в той час, як на думку Тшасковського, слід вибудувати єдину систему, координовану ЄС.
Зараз у Варшаві немає великих містечок для біженців, наметів у парках, людей на вулиці тощо, адже поляки приймають українців у себе вдома. Декого прихистили родичі або друзі, однак більшість живе в незнайомців, які не зможуть надавати житло довгий час. За місяць або два вони звернуться до міської влади з проханням переселити людей.
Місто почало переоблаштовувати старі офісні будівлі під житло для біженців, але цього буде замало. Подібні заходи дозволять розмістити 10 або 15 тисяч людей і аж ніяк не сотні тисяч.
Варшава забезпечує українцям право на безкоштовну освіту, медицину та соціальний захист. Однак, наприклад, школи і дитсадки не в змозі терміново розширитися. Зараз до закладів освіти влаштувати 20 тисяч українських дітей. Сподівалися, що решта зможуть продовжувати навчання онлайн на українських платформах, але не всі школи в Україні можуть підтримувати онлайн-освіту.
На думку Тшасковського, одна з головних проблем — у тому, що фінансова допомога від Євросоюзу прямує до уряду Польщі, в той час, як ефективніше було б розподіляти гроші між місцевими громадами, неурядовими організаціями та самими біженцями.
