Експертка Віра Лисовец у фейсбуку розказала, в чому різниця між статусом біженця і тимчасовим захистом?
Важливо: для того, щоб отримати підтримку, НЕ ПОТРІБНО подавати документи на біженство.
🟦 Статус біженця:
Згідно з Дублінською конвенцією, статус біженця надається у першій країні, кордон якої особа перетнула, тікаючи з країни проживання. Його можуть отримати громадяни України, які залишили територію України, а також особи, які легально проживали на території України, але мають громадянство інших країн. Особи без громадянства також можуть запросити статус біженця.
Статус біженця надає такі гарантії: право на проживання у таборі біженців, медичну допомогу, освіту для дітей, щомісячну грошову допомогу, доступ до ринку праці.
Але є і певні обмеження:
▪️ неможливість залишити приймаючу країну до моменту отримання статусу;
▪️ неможливість повернутися до України після отримання статусу;
▪️ позбавлення особистих документів (видається, посвідка на проживання);
▪️ неможливість працевлаштуватися до моменту отримання статусу, а також у разі відмови надання такого статусу.
🟦 Тимчасовий захист:
4 березня почала діяти Директива тимчасового захисту Європейського Союзу, яка гарантує негайний захист в ЄС для осіб, які тікають від війни.
Отримати тимчасовий захист можуть:
▪️ громадяни України, які проживали в країні, включно до 24 лютого і були вимушені її залишити через війну;
▪️ особи, які отримали політичний притулок в Україні;
▪️ громадяни інших країн, які легально перебували на території України;
▪️ особи без громадянства.
Цей статус надає такі гарантії: право на освіту, медичне страхування, право на постійне проживання терміном 1 рік з можливим продовженням до 3 років, доступ до ринку праці, соціальну допомогу.