Весь червень польський бізнес, який залучає іноземну робочу силу, обговорював події у сусідній Німеччині.
7 червня 2019 року Бундестаг прийняв Закон «Про кваліфіковану трудову імміграцію» (Fachkräfteeinwanderungsgesetz), далі по тексту – Закон. Даний нормативно-правовий акт спрощує умови працевлаштування для спеціалістів з країн, які не входять до складу ЄС. Польські експерти та роботодавці не дійшли єдиної думки з приводу того, чи почнуть українці, які працюють в Польщі, масово залишати країну заради кращих умов роботи в Німеччині, але занепокоєннях цього приводу є.
Чому та як в Німеччині вирішити спростити працевлаштування іноземців
На сьогодні у Німеччині спостерігається дефіцит робочої сили, особливо у секторах сільського господарства та будівництва. Німеччина знаходиться на другому місці в ЄС по рівню безробіття. Перше місце посідає Чехія, яка також зацікавлена у трудовому ресурсі з України. Закон щодо кваліфікованих працівників набирає чинності у 2020 році.
З наступного року іноземці, які володіють німецькою мовою та мають відповідну кваліфікацію зможуть працювати у будь-якій сфері в Німеччині. Знання мови та кваліфікація мають бути підтверджені згідно з чинним законодавством Німеччини, що може дещо ускладнити процес працевлаштування. Більш м’які умови створені для ІТ-спеціалістів: від них вимагається лише декілька років практичного досвіду роботи у даній галузі. Також новий Закон дозволяє іноземцям шість місяців перебувати в Німеччині з метою пошуку роботи, якщо вони доведуть свою платоспроможність на даний період.
Що думають польські експерти?
Одразу після прийняття Бундестагом Закону польські експерти та засоби масової інформації почали висловлювати занепокоєння щодо масового виїзду українських робітників із Польщі.
«Після набуття чинності Закону «Про кваліфіковану трудову імміграцію» навіть некваліфіковані українці можуть залишити Польщу для пошуку кращої долі у Німеччині. Створення більш сприятливого середовища для іммігрантів, яке відбудеться у 2020 році, змусить українців, які працюють в Польщі, більш охоче їхати на Захід. В результаті ми можемо втратити до 250 тисяч працівників», – вважає Кшиштоф Інглот (Krzysztof Inglot), президент фірми Personnel Service, експерт ринку праці.
З ним не погоджується Павло Кулага (Paweł Kułaga), президент рекрутингового агентства Foreign Personnel Service.
«Так, Німеччина потребує майже 1,5 мільйона працівників, але прийме максимум 25 тисяч висококваліфікованих іммігрантів. Країна не потребує некваліфікованих робітників, які в основному обслуговують виробничі підприємства в Польщі, виконуючи сезонні роботи або послуги. Більшість з них залишиться в Польщі, тому не варто очікувати масового від’їзду українців з нашої держави», – зазначає він.
Чи зміняться умови працевлаштування для українців?
Німецький закон змусив поляків замислитись щодо вжиття подальших заходів, які б заохочували українців приїхати і залишитись в Польщі якнайдовше. За даними фірми Personnel Service, дві третини польських роботодавців хотіли б, щоб українці легально перебували в Польщі понад 6 місяців – до 18 місяців.
Віце-президент Польсько-української господарчої палати Анджей Дрозд (Andrzej Drozd) вважає, що це гарний момент для прискорення роботи з спрощення адміністративних процедур у працевлаштуванні українців у Польщі.
На думку експертів Палати, необхідно конкурувати з Німеччиною, організувавши безкоштовні курси польської мови у великих масштабах, щоб прив’язати іноземців до ринку праці.
«Ми також повинні реформувати процедури легалізації роботи та проживання іноземців у Польщі», – заявив Анджей Дрозд.
Віце-президент управління Іnicjatywa Mobilności Pracy, доктор Марек Беніо (Marek Benio) зазначив, що без такої реформи у Польщі країна швидко втратить свою привабливість для іноземних працівників, зокрема, з України.
«У конкурентній боротьбі з німецьким ринком праці ті українці, які вже тут оселились, не поїдуть до Німеччини на заробітки, але нові мігранти обиратимуть: легкий адміністративний шлях легалізації роботи у Німеччині і складна німецька мова або складний адміністративний шлях у Польщі та легша польська мова. Без реформування адміністративних процедур потік нових працівників з України може скоротитись», – підкреслив доктор Марек Беніо.
Крім того, як зазначає директор національного офісу Міжнародної організації з міграції Анна Ростоцька (Anna Rostocka), не слід забувати про інтеграцію іммігрантів та її незамінний елемент – створення відкритого, толерантного суспільства, заснованого на соціальному діалозі та повазі до мультикультуралізму.
Підготувала: Надя Рибальченко за матеріалами https://pomorska.pl/, https://tvn24bis.pl/
