У Польші  оприлюднили новий випуск «Барометру робочої імміграції — друга половина 2018 року».

  • — За даними Служби персоналу, 57% українців, які вже працювали в Польщі, мають намір знову приїхати до Польщі.
  • — Більшість із них хотіли б працювати довше шести місяців.
  • — Кожен п’ятий згоден продовжити цей період до одного року, і кожен шостий — до двох років.

Служба персоналу вказує, що переважна більшість українців хотіли б працювати в Польщі довше шести місяців на умовах спрощеної процедури найму. Це 73,5 відсотка респондентів за даними дослідження.  Кожен п’ятий хоче залишитися в нашій країні на рік, 16 відсотків — до двох років, і 15 відсотків радо житимуть та працюватимуть в країні над Віслою більше ніж три роки.

«Робітники з України не змінюють свого ставлення до приїзду в нашу країну. Вони розглядають його лише як заробіток — троє з чотирьох хочуть працювати в Польщі довше шести місяців, але оселитися в країні над Віслою погоджується лише кожен десятий. Зважаючи на зростаючу конкуренцію за кадри зі Сходу з боку Німеччини та наших південних сусідів, а також демографічний стан та міграцію поляків, необхідність подальших змін у міграційній політиці стає актуальною. Ми повинні якнайшвидше вжити заходів, які заохотять українців приїжджати та залишатися в Польщі на довший час», — каже Кшиштоф Інглот (Krzysztof Inglot), президент Служби персоналу.

“Мої співвітчизники приїжджають до Польщі переважно на умовах спрощеної процедури найму або сезонного дозволу на роботу, завдяки якому вони отримують 6 або 9 місяців законного проживання та працевлаштування. Потім вони повертаються до країни і, зрештою, знов приїздять до Польщі через деякий час. З «Барометру робочої імміграції — друга половина 2018 року» видно, що четверо з десяти працюючих тут осіб повторювали цей цикл два-три рази за останні п’ять років”, — говорить Сергій Кравченко, заступник голови Державної служби зайнятості України.

Боротьба за українців

Експерти з персоналу відзначають, що від’їзд та повернення не є правильним рішенням як для робітників зі Сходу, так і для польських підприємців. Європейські економіки конкурують за українців, і, шукаючи іншу роботу, такий працівник може обрати іншу країну, наприклад, Німеччину чи Чехію. У свою чергу, роботодавці втрачають працівників кожні шість місяців, і щоразу повинні шукати нових.

Протягом декількох років Німеччина зареєструвала значне збільшення кількості українців у своїх землях. У березні 2018 року в Німеччині проживало 43 тисячі українців. У 2013 році їх було 29 000. Ця інформація викликає побоювання, що найбільша європейська економіка залучатиме тих робітників, на яких в даний час розраховують польські роботодавці.

Катаржіна Сошка-Огроднік (Katarzyna Soszka-Ogrodnik), представниця Польсько-Німецької торгівельно-промислової палати, зауважує, що деякі з тих, хто приїхав до Польщі, виїдуть, але дехто залишиться. Наприклад, якщо їхня сім’я мешкає в Польщі.

“Якщо сім’ї, що доклали зусиль, щоб емігрувати до Польщі, виховують дітей дошкільного та шкільного віку, які вже деякий час навчаються польською мовою та стали частиною спільноти, то рішення про поїздку до Німеччини буде складним, — додає Сошка-Огродник. — Міграція потребує організаційних зусиль”.

Існує ще одна різниця, про яку не можна забувати. Громадяни України, як і всі інші мігранти, повинні вивчати мову, особливо якщо вони хочуть працювати на посадах, де вони контактуватимуть з клієнтами. Опанування німецької мови буде для них значно більшим викликом, ніж вивчення польської.

Матеріал підготувала Інна Чорна.

Джерело: https://www.pulshr.pl